У світі багато різноманітних захворювань та епідемій, які суттєво скорочують популяцію людства. Але крім всіляких епідемій пов’язаних із фізичним здоров’ям, є й епідемії психологічного характеру – недовіра у суспільстві. Що ж можна зробити з цим видом епідемії? Якщо ліки? І які можуть бути наслідки?
Ця тема чіпляє за живе кожної людини, оскільки кожен стикався з нею на власному досвіді. Епідемія недовіри стала захоплювати різні верстви суспільства, створюючи цим психологічні проблеми та порушуючи цілісність людської особистості. Недовіра проникає у політичні аспекти життя, а й у його міжособистісні відносини.
Ця проблема має серйозний і масштабний характер і потребує вирішення. Проблема нинішнього суспільства полягає в тому, що кожна людина готова кинути або надути іншого, при цьому відчуваючи задоволеність. Зараз можна зустріти безліч книг на тему маніпуляції свідомістю, і способи залишити в дурнях інших. Тим самим метод обману пропагується скрізь і всюди.
Справжні довіру людина здатна відчути у колі близьких та рідних. І то найдорожчі нам люди можуть не виправдати наших надій і надати в найнесподіваніший момент.
У людей, нездатних довіряти оточуючим розмивається грань між добром і злом, вони перестають вірити в добрих людей. Вони сподіваються лише він, отчужаясь цим від суспільства. Стаючи тінями. Такі люди часто стають на бік зла тому, що їм так зручно.
Довіра має небезпечну рису — це довірливість. Довірливі люди бояться, що їх обдурять, вони стримують свої емоції, щоб не стати вразливими. І цим фундамент суспільства розвалюється частинами.
Важливо також створювати міцний союз взаємин між людьми. Але є такі особистості, які можуть ужитися між собою і нездатні на довіру стосовно друг до друга. Якщо погляди життя у людей абсолютно різні, то навряд вони здатні на симбіоз.
Дуже важливо, щоб людина з самого дитинства виховувалась у позитивно атмосфері, де лідируюче місце займає добро, кохання та взаєморозуміння. Тоді така людина виросте повноцінною і її не калічать у майбутньому комплекси та недоліки.
Але через те, що батьки самі не можуть досягти порозуміння, вони часто виховують дитину серед недовіри та закидів. Така дитина виростає недовірливою, їй складно відкритися будь-кому, у майбутньому для неї буде проблема створити міцну сім’ю, тому що вона нездатна на емоційність і відкритість.
Часто недовіра у суспільстві прищеплює політики, люди звикають не вірити суспільству та державі, яка їх оточує. Ніхто не хоче підставляти своє плече, люди стають меркантильними та прагнуть наживи за рахунок інших. Це стає величезною проблемою, оскільки така ситуація відбувається у кожній країні та державі. Люди перестають бути загальною системою, кожен сам за себе. А сила людей у їхній спільності.
Цю проблему недовіри у суспільстві можна спокійно назвати епідемією, оскільки вона розростається з неймовірною швидкістю та поглинає всіх і кожного. Ліки від цієї інфекції немає. Лише навчившись довіряти іншим, своїм особистим прикладом можна показати, що варто довіряти. Але достатньо лише одному випадку не виправдати ваших надій, як хисткий інструмент довіри звалиться. І відновити його буде неможливо. У цьому полягає проблема. Люди чекають допомоги від інших, але не прагнуть допомагати іншим, навіть якщо вони цього дуже потребують. А відсутність взаємовиручки веде вигляд до загибелі.
